Усім відомо, що Пласт – це велика гра, що допомагає дитині краще пізнати світ.
Але ж першим кроком має бути пізнання Батьківщини – її історії, географії,
культури. Саме на це і була спрямована наша гра «100 віртуальних кроків
Україною». За кілька тижнів шляхом жеребкування між учасниками були розподілені
області, про які вони мали знайти таку інформацію: в якій частині України
розташована область, з якими областями чи країнами межує, які міста розташовані
на території області, яке є обласним центром, чим славний регіон (історичні й
культурні пам'ятки, природні й промислові ресурси тощо). Перший етап гри
відбувся 11лютого 2012 року. В якості розминки учасники мали відповісти на
питання вікторини. Після цього, підготовлені, ми вирушили в уявну подорож, а
юнаки на деякий час стали екскурсоводами й познайомили один одного з близькими й
далекими куточками нашої Батьківщини. Підсумком першого етапу стала гра «Посилка».
Гравці мали добре поміркувати, щоб дізнатися, звідки їм надіслали кетчуп та
сік, мінеральну воду та вагон вугілля, лавандову олію та відеокасету. У результаті
трьох випробувань у кожного учасника з’явився власний «рахунок». 18 лютого
відбулася вирішальна зустріч на ІІ етапі, який пройшов у формі однієї з
улюблених з дитинства ігор – «Міста». У великій нагоді гравцям була мапа
України, на якій у ході гри прапорцями були позначені близько ста «віртуальних
кроків». Регулювати вдосконалені правила гри допомогли звичайні бублики, що
потім були "знищені" під час чаювання.
За підрахунками остаточних результатів визначено переможців гри:
І місце – Тереза Квич
ІІ місце – Лукія Квич
ІІІ місце –
Марина Марченко, Марина Атрохова, Наталя Цицкун.
ІVмісце – Віка Гасан, Даніїл Богачов, Дмитро Єрьомін, Сергій Мрценовський, Поліна
Палій, Василь Коваленко, Олександр Кривоножко, Олексій Молчан, Дмитро
Чорноіван. Особливий приз ще
чекає на свого господаря – Романа Вілівчука, який ще на першому етапі без
попередньої підготовки показав найкращий результат!  
Звичайно, на цьому дослідження пластунами рідного краю не закінчується,
бо всі ми розуміємо, що рідну вивчати мову й досліджувати рідний край можна все
життя.
|
